СВЯТО ВУЛИЦІ ім. І.ФРАНКА

Вулиця  Івана Франка є однією з найстаріших вулиць нашого міста. Кожна цеглинка  на ній несе в собі відгомін минулого Тернополя. Сьогодні ця затишна вулиця – острівок доброго і затишного старого Тернополя. Будівлі, що тут виростали, свідчили про архітектурні уподобання заможних городян. Отож тут і нині сусідяться ошатні партерові будиночки із кам’яницями, щедро оздоблені ліпниною.

16 серпня відзначалося не просто свято вулиці, а свято людей, які мешкають в цьому осередку спокою, гармонії , любові і доброти. На площі біля Головпоштамту о 14:30 зібралася чимала кількість глядачів. Свято відкрив Тернопільський муніципальний духовий оркестр «Оркестра Волі» (директор – заслужений працівник культури України Володимир Грицай). Молитвою благословив вулицю та її мешканців всечесний отець Андрій. Перед присутніми виступили ініціатор проведення свята, голова товариства ім.Б.Лепкого Богдан Кусень, заступник директора Тернопільської української гімназії ім. І. Франка Марія Нова, старший науковий співробітник  музею політв’язнів та репресованих Ігор Олещук.

Продовжилося святкування концертом за участю вихованців ЦТДЮ Діани Бобрівець, Анастасії Пращук, Мар’яни Бугаль, Світлани Кліщ, читців бібліотеки музею «Літературне Тернопілля» Аліни Оліховської, Анастасії Камінської, Оксани Вербицької. Родзинкою концерту став виступ народного аматорського хору ім. Івана Кобилянського (керівник – заслужений працівник культури України Михайло М’якуш).

Без минулого не буде майбутнього. Без історії не буде сьогодення. Тому вшановуючи історію, проводячи подібні заходи, ми зможемо передати нащадкам наші традиції, наші спогади – і тим самим підтримувати міцний  зв’язок  поколінь.

DSC_0840    DSC_0845

DSC_0847  DSC_0855  DSC_0856

DSC_0860    DSC_0843

Історична довідка.

Заселення території нинішньої Франка почалася вкінці 17 століття. Вулиця Івана Франка (до 1948 Стрілецька Вища або Реальна) — вулиця в Тернополі, на якій збереглося багато пам’яток старовинної міської архітектури. З півдня примикає до вулиці В’ячеслава Чорновола, яка розділяє вулиці Івана Франка і Миколи Коперника. З півночі примикає до вулиці Качали. У давнину вулиця сягала міської околиці старовинного Збаразького передмістя, межею якого була Збаразька, а потім Старозбаразька вулиця. Тут діяла каса допомоги рядовим поліції, дитяче передшкілля (дитсадок). Архітектура будинків на вулиці Івана Франка — характерна для забудови 19 — початку 20 століття.

У 1948 році вулицю перейменували на Івана Франка — в честь видатного українського письменника, громадського діяча, філософа, науковця.

В одній із кам’яниць (тоді це був  будинок № 20), що була власністю Державної казни, квартирував 54-ий полк піхоти, який дислокували у місті у польський період 1920—1939 років.

На Стрілецькій Вищій також знаходилася учительська бурса — гуртожиток для синів учителів тодішніх Тернопільського, Теребовлянського, Гусятинського, Збаразького та Скалатського повітів, які навчалися у освітніх закладах Тернополя. Будівлю було споруджено 1894 року. Нова бурса мала велике подвір’я і город. Приміщення відповідало усім гігієнічним нормам і оцінювалося у 1901—1902 роках в 40 тисяч корон. Одна із давніх будівель на цій вулиці дала їй нову назву — у вересні 1890 року розпочалося будівництво оселі для польського гімнастично-пожежного товариства «Сокул».

Наприкінці 1970-их років цю споруду було реконструйовано на соціалістичний манер і Тернопіль втратив ще одну архітектурну пам’ятку. Нині у цьому приміщенні працює «Кінопалац».

На вулиці Івана Франка також збереглася давня вілла — зразок респектабельного помешкання заможних тернополян. Збудована у 1894 році. Належала тернопільському лікарю Олександру Грабовському. Після смерті батька у 1920-х роках її господарем став син Мар’ян – відомий адвокат і філателіст. Та згодом власникові довелося виїхати в Польщу, а будинком заволоділа компартійна еліта.

Довгий час зручний і гарний будинок був закритий високим парканом: тут мешкали перші секретарі обкому. Тепер у цьому приміщенні діє дитяча бібліотека та літературний музей письменників, поетів Тернопілля. Зберігся також будинок, де тривалий час містився «Хліб України».
Вулиця неймовірної краси. Тихі вулички, стародавня архітектура, яка несе в собі гідність і гордість, вона  і досі залишилась такою  ж спокійною, квітучою, як і багато років тому. І все це завдяки турботливим , наполегливим,завзятим, небайдужим мешканцям  цієї вулиці. Часи змінюються, але вулиця Івана Франка залишається окрасою нашого міста.

Палац кіно , міська дитяча лікарня, Тернопіль електросвітло, залізнична лікарня, шаховий клуб, управління молоді і спорту так зараз виглядає сучасна вулиця ім.І.Франка.